| Спеціальність | 061 Журналістика |
|---|---|
| Освітній ступінь | Магістр |
| Підрозділ | Факультет соціальних наук |
| Випускова кафедра | Кафедра «Журналістика» |
| Тип диплому та обсяг освітньої програми | Диплом магістра, одиничний |
| Кваліфікаційний рівень / цикл | Другий (магістерський) рівень вищої освіти; НРК України – 7 рівень; FQ-EHEA – другий цикл; EQF-LLL – 7 рівень |
| Обмеження щодо форм навчання | |
| Кваліфікація в дипломі | Магістр журналістики |
| Передумови вступу | Прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 061 Журналістика здійснюється за результатами Єдиного фахового вступного випробування. Для здобуття ступеня вищої освіти «магістр» за результатами Єдиного фахового вступного випробування можуть вступати особи, що здобули ступінь вищої освіти «бакалавр» |
Програма має на меті підготовку фахівців, які здатні вирішувати складні спеціалізовані завдання та практичні потреби в галузі науково-практичної та професійної журналістської діяльності; формування професійних компетентностей у нового покоління журналістів, достатніх для прийняття управлінських рішень у медійній сфері; забезпечення готовності випускників програми до проєктування та здійснення інноваційної фахової діяльності, оптимізації медіаконтенту в межах окремого медіа чи локалізованого інформаційного простору, до наукового обґрунтування медіадіяльності в умовах динамічного розвитку інформаційного суспільства.
Предметна область освітньої програми: Об’єкт діяльності: закономірності функціонування журналістики у різних її виявах, видах, формах, технологіях та сферах використання (власне журналістика, видавнича діяльність, редагування, медіакомунікації, медіапродюсування, реклама, зв’язки з громадськістю тощо) у ретроспективній, поточній та перспективній площинах.
Цілі навчання: набуття здатності розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері журналістики.
Теоретичний зміст предметної області: комунікаційні процеси в суспільстві (власне журналістська, видавнича, рекламна та ін. діяльність) та їх репрезентація у широкому спектрі медіапродуктів; типологія, структура і соціальні функції сучасних комунікаційних технологій; медіа у системі соціального управління та самоорганізації суспільства; медіавпливи на масову свідомість на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
Методи, методики та технології: збір, оброблення й аналіз/перевірка фактичної інформації, типологізація та класифікація досліджуваних об’єктів; контент-аналіз медіапродуктів; моніторинг відображення суспільних процесів у системі медіа; методики діагностики, експертизи та прогнозування; комунікаційні технології; сучасні цифрові технології.
Інструменти та обладнання: сучасна комп’ютерна техніка та мультимедійне обладнання, інформаційні, бібліотечні ресурси та спеціальне програмне забезпечення, що застосовується для оброблення та візуалізації даних у різних сферах журналістської діяльності.
Орієнтація освітньої програми: Освітньо-професійна програма другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 061 «Журналістика» спрямована на формування та розвиток професійних компетентностей для здійснення виробничої діяльності у мас-медіа та закладах вищої освіти з урахуванням сучасних інформаційних та інноваційних технологій. Фокус навчання зосереджено на всіх сферах медіаіндустрії, що передбачає формування універсальних журналістів, здатних здійснювати професійну та інноваційну діяльність на мультимедійних платформах, формування здатності випускників здійснювати інноваційну діяльність щодо управління проєктами та аналітичної журналістської діяльності.
Основний фокус освітньої програми:
Особливості програми: Акцентується увага на підготовці фахівця медіагалузі за чотирма векторами: журналіст-аналітик, науковець, управлінець. Програма базується на сучасних положеннях галузевого законодавства; уявленнях про тенденції, закономірності розвитку медіагалузі; сучасних наукових знань з організації та управління медіапроцесами та медіапроєктами. Програма містить велику складову компоненту, спрямовану на практичну та науково-дослідну роботу здобувачів як виконаної самостійно, так і в проблемних наукових групах, що працюють над широким колом питань у масмедіа.
Орієнтація освітньої програми: Освітньо-професійна програма другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 061 «Журналістика» спрямована на формування та розвиток професійних компетентностей для здійснення виробничої діяльності у мас-медіа та закладах вищої освіти з урахуванням сучасних інформаційних та інноваційних технологій. Фокус навчання зосереджено на всіх сферах медіаіндустрії, що передбачає формування універсальних журналістів, здатних здійснювати професійну та інноваційну діяльність на мультимедійних платформах, формування здатності випускників здійснювати інноваційну діяльність щодо управління проєктами та аналітичної журналістської діяльності.
Основний фокус освітньої програми:
Особливості програми: Акцентується увага на підготовці фахівця медіагалузі за чотирма векторами: журналіст-аналітик, науковець, управлінець. Програма базується на сучасних положеннях галузевого законодавства; уявленнях про тенденції, закономірності розвитку медіагалузі; сучасних наукових знань з організації та управління медіапроцесами та медіапроєктами. Програма містить велику складову компоненту, спрямовану на практичну та науково-дослідну роботу здобувачів як виконаної самостійно, так і в проблемних наукових групах, що працюють над широким колом питань у масмедіа.
Придатність до працевлаштування: Робочі місця у редакціях різних медіаструктур, видавництвах, інформаційних, рекламних та PR-агенціях, дослідницьких центрах на посадах головного редактора, керівника відділу, креативного директора, журналіста, редактора (за фаховою спеціалізацією) рекламіста, керівника прес-служби, фахівця зі зв’язків з громадськістю, керівника проєктів тощо
Подальше навчання: Магістр має право продовжувати навчання за програмою третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, підвищувати кваліфікацію, набувати додаткові кваліфікації в системі освіти дорослих.
Подальше навчання: Магістр має право продовжувати навчання за програмою третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, підвищувати кваліфікацію, набувати додаткові кваліфікації в системі освіти дорослих.
Викладання та навчання: Організація освітнього процесу здійснюється в умовах професійно-моделюючого середовища із застосуванням активних методів навчання; ґрунтується на підходах студентоцентризму та індивідуально-особистісного підходу.
Методи навчання: пояснювально-ілюстративні, практичні, проблемно пошукові, дослідницькі.
Форми організації навчання: комбінація лекцій та практичних занять у малих групах, індивідуальні завдання, консультації, самостійна робота, науково-дослідна робота студентів, практична підготовка, асистентська та переддипломна практики, виконання магістерської роботи. Технології змішаного та дистанційного навчання за окремими освітніми компонентами.
Оцінювання: Оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти здійснюється: за 100-бальною шкалою або за двобальною шкалою (зараховано – не зараховано). Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою. Отримання оцінки 60 балів та вище передбачає отримання позитивних оцінок за всіма визначеними навчальною програмою освітнього компонента обов’язковими видами поточного контролю. Оцінювання студентів відбувається за всіма видами аудиторної та позааудиторної діяльності (проміжний та підсумковий контроль, письмові та усні екзамени та заліки; звіти матеріалів практик, захисти курсової та кваліфікаційної роботи магістера), а також комплексні та ректорські контрольні роботи. Конкретні підходи та методи оцінювання результатів навчання за певною навчальною дисципліною розроблено у відповідності до «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Запорізька політехніка», затвердженого наказом ректора № 507 від 10 грудня 2021 р., і відображені у робочих програмах та силабусах дисциплін відповідно.
Оцінювання: Оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти здійснюється: за 100-бальною шкалою або за двобальною шкалою (зараховано – не зараховано). Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою. Отримання оцінки 60 балів та вище передбачає отримання позитивних оцінок за всіма визначеними навчальною програмою освітнього компонента обов’язковими видами поточного контролю. Оцінювання студентів відбувається за всіма видами аудиторної та позааудиторної діяльності (проміжний та підсумковий контроль, письмові та усні екзамени та заліки; звіти матеріалів практик, захисти курсової та кваліфікаційної роботи магістера), а також комплексні та ректорські контрольні роботи. Конкретні підходи та методи оцінювання результатів навчання за певною навчальною дисципліною розроблено у відповідності до «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Запорізька політехніка», затвердженого наказом ректора № 507 від 10 грудня 2021 р., і відображені у робочих програмах та силабусах дисциплін відповідно.
| Тип компетентності | Найменування |
|---|---|
| Інтегральна компетентність: | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі й практичні потреби в галузі професійної журналістської діяльності, що передбачає застосування положень і методів соціально-комунікаційних та інших наук для проведення досліджень або інноваційної діяльності й характеризується невизначеністю умов та вимог професійного середовища |
| Загальні компетентності (ЗК): | ЗК1 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. | ЗК2 Здатність планувати час та управляти ним. | ЗК3 Здатність генерувати нові ідеї (креативність). | ЗК4 Здатність спілкуватися іноземною мовою як усно, так і письмово. | ЗК5 Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. | ЗК6 Здатність приймати обґрунтовані рішення. | ЗК7 Здатність розробляти проєкти та управляти ними. | ЗК8 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня. | ЗК9 Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. |
| Фахові компетентності спеціальності (ФК): | Фахові компетентності зі спеціальності: |
| ФК1 Здатність використовувати спеціалізовані концептуальні знання з теорії та історії журналістики, новітні технологічні досягнення для розв’язання задач дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері журналістики. | |
| ФК2 Здатність критично осмислювати проблеми у сфері журналістики та дотичні до них міждисциплінарні проблеми. | |
| ФК3 Здатність приймати ефективні рішення у сфері журналістики. | |
| ФК4 Здатність управляти робочими або навчальними процесами у сфері журналістики, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів. | |
| ФК5 Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки з питань журналістики, а також знання та пояснення, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються. | |
| ФК6 Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі журналістики у широких та/або мультидисциплінарних контекстах, за умов неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності. | |
| ФК7 Здатність забезпечувати та оцінювати стратегічний розвиток команди. | |
| Додаткові фахові компетентності, які визначені за освітньою програмою: |
| Тип результату | Найменування | Програмні результати навчання зі спеціальності: | Основні програмні результати навчання зі спеціальності: |
|---|
| РН1 Приймати ефективні рішення з проблем журналістики, у тому числі в умовах багатокритеріальності, неповних чи суперечливих інформації та вимог. |
| РН2 Аналізувати та оцінювати потенційний вплив розвитку технологій на сучасний стан та розвиток журналістики. |
| РН3 Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження. |
| РН4 Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійної діяльності, результатів досліджень та інновацій, пошуку та аналізу відповідної інформації. |
| РН5 Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні технології під час створення медіапродуктів. |
| РН6 Оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності. |
| РН7 Дискутувати зі складних комунікаційних проблем, пропонувати і обґрунтовувати варіанти їх розв’язання. |
| РН8 Використовувати передові знання і методики у процесі дослідження діяльності та створення нових медіаінституцій. |
| РН9 Проводити порівняльний аналіз законодавчої бази та діяльності окремих медіаінституцій України та країн Європейського Союзу. |
| РН10 Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з організацією нових медіаустанов та інституцій. |
| РН11 Брати продуктивну участь у розробленні проєктів документів, що регламентують діяльність в усіх сферах журналістики, обґрунтовувати суспільну потребу в їх прийнятті, прогнозувати результати їх впливу на суспільство. |
| РН12 Розробляти та реалізовувати інноваційні та дослідницькі проєкти у сфері журналістики з урахуванням правових, соціальних, економічних та етичних аспектів. |
| РН13 Організовувати роботу колективу, забезпечувати професійний розвиток його членів та досягнення поставлених цілей. |
| РН14 Здійснювати професійну діяльність у межах етичних і професійних стандартів, керуватися принципами інформаційної безпеки, вміти застосовувати критичне мислення й технології медіааналізу в умовах інформаційних війн. |
| РН15 Оцінювати проблемні питання в діяльності сучасних медіаорганізацій, застосовуючи знання з різних предметних галузей. |
| Додаткові програмні результати навчання, які визначені за освітньою програмою: |
Кадрове забезпечення: Основний склад викладачів, які залучені до викладання за спеціальністю 061 «Журналістика», освітньо-професійною програмою «Журналістика», складається з професорсько-викладацького складу кафедри журналістики НУ «Запорізька політехніка». Професійна діяльність викладачів відповідає чинним Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності.
Науково-педагогічні працівники, які реалізують освітню складову, є активними й визнаними вченими, мають наукові ступені і вчені звання, публікують праці у вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях, мають підтверджений рівень наукової і професійної активності, відповідну професійну компетентність і досвід за профілем дисциплін, у викладанні яких вони задіяні.
До викладання окремих освітніх компонентів освітньої програми та їх частин передбачено залучення фахівців-практиків та компетентних експертів галузі.
Матеріально-технічне забезпечення: До загальної інфраструктури університету входять навчальні корпуси зі спеціалізованими та предметними аудиторіями, буфети, фізкультурно-оздоровчий комплекс, гуртожитки. Освітній процес за освітньою програмою «Журналістика» здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання. Крім того, при випусковій кафедрі журналістики діє навчальна лабораторія журналістської майстерності, яка відповідає потребам дисциплін, що викладаються згідно навчального плану.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Відповідно до чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ Навчальний процес за цією освітньою програмою забезпечується наступними інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз даних Scopus та WoS; - доступ до міжбібліотечного абонементу; - навчально-методичні матеріали, підготовлені викладачами (підручники, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних, семінарських занять, курсового проєктування тощо) як у паперовому, так й в електронному вигляді; - інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka (періодика, монографії, навчальні посібники, підручники, словники, тощо); - система дистанційного навчання Moodle, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, тестових завдань, відеоматеріалів та інших інформаційних складових навчального процесу; - необмежений доступ до мережі Internet. Розроблено навчально-методичне забезпечення: затверджені в установленому порядку навчальні плани, робочі програми з усіх навчальних дисциплін, методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти. Доступ до навчально-методичних матеріалів здійснюється через загальноуніверситетську, централізовану платформу https://moodle.zp.edu.ua/. Методичний матеріал за освітньою програмою періодично оновлюється та адаптується з урахуванням цілей освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі 06 «Журналістика».
Матеріально-технічне забезпечення: До загальної інфраструктури університету входять навчальні корпуси зі спеціалізованими та предметними аудиторіями, буфети, фізкультурно-оздоровчий комплекс, гуртожитки. Освітній процес за освітньою програмою «Журналістика» здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання. Крім того, при випусковій кафедрі журналістики діє навчальна лабораторія журналістської майстерності, яка відповідає потребам дисциплін, що викладаються згідно навчального плану.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Відповідно до чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ Навчальний процес за цією освітньою програмою забезпечується наступними інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз даних Scopus та WoS; - доступ до міжбібліотечного абонементу; - навчально-методичні матеріали, підготовлені викладачами (підручники, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних, семінарських занять, курсового проєктування тощо) як у паперовому, так й в електронному вигляді; - інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka (періодика, монографії, навчальні посібники, підручники, словники, тощо); - система дистанційного навчання Moodle, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, тестових завдань, відеоматеріалів та інших інформаційних складових навчального процесу; - необмежений доступ до мережі Internet. Розроблено навчально-методичне забезпечення: затверджені в установленому порядку навчальні плани, робочі програми з усіх навчальних дисциплін, методичні матеріали для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти. Доступ до навчально-методичних матеріалів здійснюється через загальноуніверситетську, централізовану платформу https://moodle.zp.edu.ua/. Методичний матеріал за освітньою програмою періодично оновлюється та адаптується з урахуванням цілей освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі 06 «Журналістика».
Національна кредитна мобільність: Передбачається законодавством та є доцільною, коли виникає необхідність вивчення (освоєння) студентами принципово нових курсів, дисциплін, які не викладаються у базовому закладі вищої освіти.
Національна кредитна мобільність регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/uploads/pubdocs/2022/Nakaz_N210_vid_28.06.22.pdf).
Договір № 215 юр про співпрацю від 4 травня 2023 р. між Національним університетом «Запорізька політехніка» та Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка
Міжнародна кредитна мобільність: Регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zntu.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf), а також на основі двосторонніх угод між Національним університетом «Запорізька політехніка» та іноземними закладами вищої освіти, іноземними організаціями та підприємствами.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf
Міжнародна кредитна мобільність: Регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу Національного університету «Запорізька політехніка» (https://zntu.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf), а також на основі двосторонніх угод між Національним університетом «Запорізька політехніка» та іноземними закладами вищої освіти, іноземними організаціями та підприємствами.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Журналістика» спеціальності 061 «Журналістика» відбувається у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи магістра
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері журналістики. Кваліфікаційна робота на освітньо-професійній програмі може бути двох типів – дослідницька (наукова) робота або практичний проєкт. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації, вона має бути оприлюднена у репозитарії НУ «Запорізька політехніка». Кваліфікаційна робота магістра є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень сформованості загальних та спеціальних компетентностей, передбачає розв’язання складної спеціалізованої задачі або вирішення проблеми в галузі науково-практичної та/або професійної журналістської діяльності. Кваліфікаційна робота магістра повинна відповідати таким вимогам: - наявність наукового аналізу предмета дослідження; - систематизація результатів особисто проведених комплексних досліджень та аналізу прикладних проблем відповідно до узагальненого об’єкта діяльності; - обґрунтування реальних пропозицій щодо вдосконалення різних аспектів професійної діяльності відповідно до предмета дослідження; - належне оформлення, наявність всіх необхідних супровідних документів. Тема кваліфікаційної роботи магістра повинна відображати проблематику функціональних напрямів медійної діяльності і конструюватися на основі виробничих функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності магістра.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері журналістики. Кваліфікаційна робота на освітньо-професійній програмі може бути двох типів – дослідницька (наукова) робота або практичний проєкт. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації, вона має бути оприлюднена у репозитарії НУ «Запорізька політехніка». Кваліфікаційна робота магістра є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень сформованості загальних та спеціальних компетентностей, передбачає розв’язання складної спеціалізованої задачі або вирішення проблеми в галузі науково-практичної та/або професійної журналістської діяльності. Кваліфікаційна робота магістра повинна відповідати таким вимогам: - наявність наукового аналізу предмета дослідження; - систематизація результатів особисто проведених комплексних досліджень та аналізу прикладних проблем відповідно до узагальненого об’єкта діяльності; - обґрунтування реальних пропозицій щодо вдосконалення різних аспектів професійної діяльності відповідно до предмета дослідження; - належне оформлення, наявність всіх необхідних супровідних документів. Тема кваліфікаційної роботи магістра повинна відображати проблематику функціональних напрямів медійної діяльності і конструюватися на основі виробничих функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності магістра.