| Спеціальність | 132 Матеріалознавство |
|---|---|
| Освітній ступінь | Магістр |
| Підрозділ | Факультет будівництва, архітектури та дизайну |
| Випускова кафедра | Кафедра «Композиційні матеріали, хімія та технології» |
| Тип диплому та обсяг освітньої програми | Диплом магістра. Обсяг освітньої програми – 90 кредитів ЄКТС. Термін навчання 1,5 роки. |
| Кваліфікаційний рівень / цикл | НРК – 7 рівень, QF-EHEA – другий цикл; EQF-LLL – 7 рівень |
| Обмеження щодо форм навчання | Відсутні. Форми навчання – денна, заочна (дистанційна). |
| Кваліфікація в дипломі | Магістр з матеріалознавства |
| Передумови вступу | Наявність освітнього рівня «бакалавр». Вступники, які здобули ступінь «бакалавр» за іншою (крім 132 «Матеріалознавство») спеціальністю проходять вступне випробування. Конкурсний відбір та зарахування проводяться на основі Правил прийому до НУ «Запорізька політехніка». |
Забезпечити набуття здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання, необхідних для ефективного та успішного виконання виробничої, наукової та педагогічної діяльності; обов’язків прикладного характеру, пов’язаних з виробництвом та професійною сферою, а також інших соціально важливих навичок (soft skills). В професійному контексті – це підготовка фахівців, які володіють сучасним інженерним мисленням до розв’язання складних задач та проблем, пов’язаних з розробкою нових композиційних та порошкових матеріалів та композицій для нанесення покриттів, технологій їх виробництва, їх випробуванням та застосуванням у виробництві; прогнозуванням структури та властивостей металевих і композиційних матеріалів та виробів на їх основі, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, які характеризуються невизначеністю умов і вимог
Предметна область освітньої програми: Об’єкт вивчення: явища та процеси, пов’язані з формуванням структури та властивостей металевих, неметалевих, композиційних та функціональних матеріалів, технологіями їх виготовлення, обробки експлуатації та атестації.
Цілі навчання: підготовка фахівців, здатних ефективно виконувати професійну діяльність, що передбачає розв’язання складних задач та проблем, пов’язаних з розробкою, дослідженням, застосуванням, виробництвом, обробкою та випробуванням сучасних матеріалів та виробів на їх основі.
Теоретичний зміст предметної області: створення і застосування нових матеріалів, вплив умов отримання та різноманітних факторів (температура, тиск, опромінювання, середовище, умови використання тощо) на їх структуру, фізичні, хімічні, технологічні, експлуатаційні та функціональні властивості, методи управління властивостями матеріалів.
Методи, методики та технології: методи прогнозування, теоретичні та експериментальні методи матеріалознавчих досліджень, зокрема математичного та фізичного моделювання, дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів. Технології виготовлення, обробки, керування структурою та властивостями матеріалів, виготовлення виробів з них. Сучасні методи та технології організаційного, інформаційного, маркетингового, правового забезпечення виробництва та наукових досліджень.
Інструменти та обладнання: Обладнання для дослідження хімічного та фазового складу, структури та тонкої структури, механічних, фізичних, технологічних та функціональних властивостей матеріалів, механічної та термічної обробки. Спеціалізоване програмне забезпечення.
Орієнтація освітньої програми: Освітня програма базується на сучасних постулатах матеріалознавчої науки та орієнтована на підготовку фахівців, здатних ефективно та якісно вирішувати виробничі та наукові завдання, що пов’язані з композиційними, порошковими матеріалами і різного призначення покриттями. Набуття фахівцями соціально важливих навичок (soft shills).
Основний фокус освітньої програми: Загальна вища освіта в галузі 13 «Механічна інженерія» за спеціальністю 132 «Матеріалознавство». Спеціалізація «Композиційні та порошкові матеріали, покриття». Підготовка фахівців для інженерної та виробничої діяльності в різних галузях промисловості та народного господарства з акцентом на сучасних методах матеріалознавчого аналізу; математичного, фізичного моделювання та прогнозування структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей порошкових, композиційних матеріалів і покриттів.
Особливості програми: Запорізький регіон характеризується наявністю значної кількості промислових підприємств, що відносяться до різних галузей (Авіабудування, машинобудування, енергетика, будівництво, чорна та кольорова металургія та ін.). Особливість освітньої програми в тому, що вона єдина в Запорізькому регіоні за якою готують кваліфікованих фахівців з освітньо-професійної програми «Композиційні та порошкові матеріали, покриття». Ця програма робить наголос на широкому застосуванні, окрім традиційних конструкційних матеріалів, композиційних матеріалів, як на металевій так і полімерних основах, а також нанесенні покриттів різного функціонального призначення. Програма задовольняє потреби в кваліфікованих фахівцях роботодавців Запорізького краю: АТ «МОТОР СІЧ», ДП «Івченко-Прогрес», ПАТ Запорізький автомобилебудівний завод, ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ Дніпроспецсталь, ПрАТ «Запоріжтрансформатор» та інших стейкхолдерів нашого та інших регіонів України. Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Поєднання теоретичної та практичної підготовки і поглиблені знання в областях матеріалознавства, фізики та хімії твердого тіла, структурного аналізу, фазових перетворень; поверхневих та капілярних явищ, що необхідні для опису, прогнозування та управління структурою та властивостями порошкових та композиційних матеріалів, покриттів; основи організації та проведення наукових досліджень; дослідження сучасних проблем в галузі матеріалознавства.
Орієнтація освітньої програми: Освітня програма базується на сучасних постулатах матеріалознавчої науки та орієнтована на підготовку фахівців, здатних ефективно та якісно вирішувати виробничі та наукові завдання, що пов’язані з композиційними, порошковими матеріалами і різного призначення покриттями. Набуття фахівцями соціально важливих навичок (soft shills).
Основний фокус освітньої програми: Загальна вища освіта в галузі 13 «Механічна інженерія» за спеціальністю 132 «Матеріалознавство». Спеціалізація «Композиційні та порошкові матеріали, покриття». Підготовка фахівців для інженерної та виробничої діяльності в різних галузях промисловості та народного господарства з акцентом на сучасних методах матеріалознавчого аналізу; математичного, фізичного моделювання та прогнозування структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей порошкових, композиційних матеріалів і покриттів.
Особливості програми: Запорізький регіон характеризується наявністю значної кількості промислових підприємств, що відносяться до різних галузей (Авіабудування, машинобудування, енергетика, будівництво, чорна та кольорова металургія та ін.). Особливість освітньої програми в тому, що вона єдина в Запорізькому регіоні за якою готують кваліфікованих фахівців з освітньо-професійної програми «Композиційні та порошкові матеріали, покриття». Ця програма робить наголос на широкому застосуванні, окрім традиційних конструкційних матеріалів, композиційних матеріалів, як на металевій так і полімерних основах, а також нанесенні покриттів різного функціонального призначення. Програма задовольняє потреби в кваліфікованих фахівцях роботодавців Запорізького краю: АТ «МОТОР СІЧ», ДП «Івченко-Прогрес», ПАТ Запорізький автомобилебудівний завод, ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ Дніпроспецсталь, ПрАТ «Запоріжтрансформатор» та інших стейкхолдерів нашого та інших регіонів України. Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Поєднання теоретичної та практичної підготовки і поглиблені знання в областях матеріалознавства, фізики та хімії твердого тіла, структурного аналізу, фазових перетворень; поверхневих та капілярних явищ, що необхідні для опису, прогнозування та управління структурою та властивостями порошкових та композиційних матеріалів, покриттів; основи організації та проведення наукових досліджень; дослідження сучасних проблем в галузі матеріалознавства.
Придатність до працевлаштування: Магістр з матеріалознавства за спеціалізацією «Композиційні та порошкові матеріали, покриття» може займати первинні інженерні та керівні посади промислових підприємств, проектно-конструкторських та дослідних організацій відповідно до професійних назв робіт, які є складовими класифікаційних угруповань Національного класифікатору України ДК 003:2010:
2147.2 Інженер (металургія), інженер-технолог (металургія);
2149.2 Інженер із впровадження нової техніки й технології, інженер-дослідник.
Подальше навчання: Можливість здобуття освіти за третім (доктор філософії) рівнем вищої освіти, а також додаткових кваліфікацій в системі освіти дорослих.
Подальше навчання: Можливість здобуття освіти за третім (доктор філософії) рівнем вищої освіти, а також додаткових кваліфікацій в системі освіти дорослих.
Викладання та навчання: Студентоцентрове, проблемно-орієнтоване навчання, вільний вибір дисциплін, ініціативне самонавчання. Технології очного, змішаного та дистанційного навчання (онлайн – Zoom, електронного – Moodle, E-mail, мобільного – Viber, Telegram) та інших. Лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття; виконання курсових робіт та проектів, з можливістю консультацій з викладачем. Самостійна робота з методичним забезпеченням дисциплін та ініціативна самостійна робота. Практична підготовка на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Керівництво та консультування при виконанні випускної кваліфікаційної роботи.
Оцінювання: Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубіжний контроль; модульний контроль; семестровий (підсумковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування,; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний екзамен; електронне або письмове тестування; захист курсового проекту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Результати поточного, проміжного (рубіжного) контролю використовуються для визначення підсумкової оцінки з освітнього компонента і засвідчують здобуття певних результатів навчання та рівень цих результатів. При цьому позитивні оцінки з усіх обов’язкових контрольних заходів освітнього компоненту є необхідною умовою для отримання здобувачем позитивної оцінки підсумкового контролю. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для екзаменів, диференційних заліків, курсових робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано/ не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумкового контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компоненту. Позитивними оцінками для всіх форм контролю ж оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною. Межею незадовільної оцінки за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою. Отримання оцінки 60 балів та вище або оцінки «зараховано» передбачає отримання позитивних оцінок за всіма, визначеними програмою освітнього компонента, обов’язковими видами поточного, проміжного (рубіжного) контролю.
Оцінювання: Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубіжний контроль; модульний контроль; семестровий (підсумковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування,; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний екзамен; електронне або письмове тестування; захист курсового проекту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Результати поточного, проміжного (рубіжного) контролю використовуються для визначення підсумкової оцінки з освітнього компонента і засвідчують здобуття певних результатів навчання та рівень цих результатів. При цьому позитивні оцінки з усіх обов’язкових контрольних заходів освітнього компоненту є необхідною умовою для отримання здобувачем позитивної оцінки підсумкового контролю. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для екзаменів, диференційних заліків, курсових робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано/ не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумкового контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компоненту. Позитивними оцінками для всіх форм контролю ж оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною. Межею незадовільної оцінки за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою. Отримання оцінки 60 балів та вище або оцінки «зараховано» передбачає отримання позитивних оцінок за всіма, визначеними програмою освітнього компонента, обов’язковими видами поточного, проміжного (рубіжного) контролю.
| Тип компетентності | Найменування |
|---|---|
| Інтегральна компетентність: | Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми з матеріалознавства у професійній діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог КІ.01 |
| Загальні компетентності (ЗК): | ЗК1 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. | ЗК2 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. | ЗК3 Здатність розробляти та управляти проектами. | ЗК4 Здатність спілкуватися іноземною мовою. | ЗК5 Здатність працювати автономно. | ЗК6 Здатність працювати в команді. | ЗК7 Здатність працювати у міжнародному контексті. | ЗК8 Прагнення до збереження навколишнього середовища. |
| Фахові компетентності спеціальності (ФК): | Фахові компетентності зі спеціальності: |
| СК1 Здатність виявляти та ставити проблеми в сфері матеріалознавства, приймати ефективні рішення для їх вирішення. | |
| СК2 Здатність планувати та проводити дослідження в сфері матеріалознавства у лабораторних та виробничих умовах на відповідному рівні з використанням сучасних методів і методик експерименту. | |
| СК3 Здатність розробляти нові методи і методики досліджень, базуючись на знанні методології наукового дослідження та особливості проблеми, що вирішується. | |
| СК4 Здатність оцінювати та забезпечувати якість робіт, що виконуються. | |
| СК5 Здатність критичного аналізу та прогнозування характеристик нових та існуючих матеріалів, параметрів процесів їх отримання і обробки та використання у виробах (або у виробничих умовах). | |
| СК6 Здатність розуміти та використовувати математичні та числові методи моделювання властивостей, явищ та процесів. | |
| СК7 Здатність оцінювати техніко-економічну ефективність досліджень, технологічних процесів та інноваційних розробок з урахуванням невизначеності умов і вимог. | |
| СК8 Здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з питань матеріалознавства і дотичних проблем до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються. | |
| СК9 Здатність обґрунтовано здійснювати вибір технологій виготовлення, оброблення, випробовування матеріалів і виробів, для конкретних умов експлуатації. | |
| СК10 Здатність організовувати та здійснювати комплексні випробовування матеріалів і виробів. | |
| СК11 Здатність застосовувати системний підхід для розв’язання прикладних задач виготовлення, обробки, експлуатації та утилізації матеріалів і виробів. | |
| СК12 Здатність розробляти та реалізовувати проєкти в сфері матеріалознавства, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти. | |
| Додаткові фахові компетентності, які визначені за освітньою програмою: | |
| СК13 Здатність враховувати соціальні, етичні, економічні та комерційні міркування, що впливають на реалізацію технічних рішень. | |
| СК14 Здатність дотримуватися професійних і етичних стандартів. |
| Тип результату | Найменування | Програмні результати навчання зі спеціальності: | Основні програмні результати навчання зі спеціальності: |
|---|
| РН1 Розуміти та застосовувати принципи системного аналізу, причинно-наслідкових зв’язків між значущими факторами та науковими і технічними рішеннями в контексті існуючих теорій. |
| РН2 Виявляти, формулювати і вирішувати матеріалознавчі проблеми і задачі. |
| РН3 Вільно спілкуватися державною та англійською мовами усно і письмово для обговорення професійних проблем і результатів діяльності у сфері матеріалознавства та широкого кола інженерних питань, презентації результатів досліджень і інноваційних проектів. |
| РН4 Застосовувати сучасні інформаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для розв’язання складних задач матеріалознавства. |
| РН5 Приймати ефективні рішення в нових ситуаціях або непередбачених умовах з урахуванням їх можливих наслідків їх можливих наслідків, оцінювати і порівнювати альтернативи, оцінювати технічні, економічні, екологічні та правові ризики. |
| РН6 Наукові навички в галузі інженерії для того, щоб успішно проводити наукові дослідження як під керівництвом так і самостійно. |
| РН7 Розробляти та реалізовувати проекти у сфері матеріалознавства та з дотичних до матеріалознавства міждисциплінарних напрямів, визначати цілі та потрібні ресурси, планувати роботи, організовувати роботу колективу виконавців, здійснювати захист інтелектуальної власності. |
| РН8 Уміти застосовувати методи захисту об’єктів інтелектуальної власності, створених в ході професійної (науково-технічної) діяльності. |
| РН9 Застосовувати методи LCA-аналізу, еко-аудиту, підходів стійкого розвитку під час розробки нових матеріалів та впровадження нових технологій. |
| РН10 Навички презентації наукового матеріалу та аргументів для добре інформованої аудиторії. |
| РН11 Використовувати сучасні методи для виявлення, постановки та розв’язування винахідницьких задач в галузі матеріалознавства. |
| РН12 Формулювати та розв’язувати науково-технічні задачі для розробки, виготовлення, випробування, сертифікації, утилізації матеріалів, створення та застосування ефективних технологій виготовлення виробів. |
| РН13 Планувати і виконувати експериментальні матеріалознавчі дослідження, обирати відповідні обладнання та методики, здійснювати статистичну обробку і статистичний аналіз результатів експериментів, обґрунтовувати висновки. |
| РН14 Обґрунтовано призначати та контролювати показники якості матеріалів та виробів. |
| РН15 Проектувати нові матеріали, розробляти, досліджувати та використовувати фізичні та математичні моделі матеріалів та процесів. |
| РН16 Здатність ефективно використовувати на практиці теоретичні концепції менеджменту та ділового адміністрування. |
| РН17 Розв’язувати прикладні задачі виготовлення, обробки, експлуатації та утилізації матеріалів і виробів. |
| РН18 Збирати необхідну інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела, аналізувати і оцінювати її. |
| РН19 Розробляти комплексний дизайн нових матеріалів і виробів на їх основі з урахуванням експлуатаційних властивостей та умов використання. |
| Додаткові програмні результати навчання, які визначені за освітньою програмою: |
| РН20 Виявляти методики забезпечення високого рівня фізико-механічних, технічних і службових властивостей матеріалів із вторинної сировини. |
| РН21 Навички проведення оптимізації складу, структури та властивостей композиційних матеріалів і покриттів. |
| РН22 Навички проєктування виробів з порошкових і композиційних матеріалів та необхідної оснастки. |
| РН23 Готовність до подальшого використання знань з базових компонентів у виробничих умовах з високим рівнем автономності. |
Кадрове забезпечення: Провадження освітньої діяльності в рамках реалізації освітньої програми забезпечується науково-педагогічними (педагогічними) працівниками, необхідними для реалізації освітніх компонентів, відповідно до чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.
До реалізації програми залучаються науково-педагогічні працівники з науковими ступенями та/ або вченими званнями.
З метою підвищення фахового рівня всі науково-педагогічні працівники один раз на п’ять років проходять стажування.
Матеріально-технічне забезпечення: Відповідно до технологічних вимог чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. До загальної інфраструктури університету входять навчальні корпуси зі спеціалізованими та предметними авдиторіями, буфети, фізкультурно-оздоровчий комплекс, гуртожитки. Освітній процес за освітньою програмою здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ Навчальний процес за цією освітньою програмою забезпечується наступними інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз даних Scopus та WoS; - доступ до міжбібліотечного абонементу; - навчально-методичний матеріал підготовлений викладачами (підручники, презентації за лекціями, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних, лабораторних, семінарських занять, курсового проєктування тощо) як у паперовому, так й в електронному вигляді; - інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka (періодика, монографії, навчальні посібники, підручники, словники, тощо), які сформовані відповідно до предметної сфери та сучасних наукових тенденцій; - система дистанційного навчання Moodle, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, тестових завдань, відеоматеріалів та інших інформаційних складових навчального процесу; - необмежений доступ до мережі Internet. Методичний матеріал за освітньою програмою періодично оновлюється та адаптується з урахуванням цілей освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі. Університет має доступ до волоконно-оптичної мережі «Уран», що забезпечує оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробку для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, функціонування електронних бібліотек, проведення телеконференцій тощо.
Матеріально-технічне забезпечення: Відповідно до технологічних вимог чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. До загальної інфраструктури університету входять навчальні корпуси зі спеціалізованими та предметними авдиторіями, буфети, фізкультурно-оздоровчий комплекс, гуртожитки. Освітній процес за освітньою програмою здійснюється в аудиторіях, лабораторіях та комп’ютерних класах університету, які обладнані мультимедійними засобами навчання.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Офіційний веб-сайт, на якому розміщена основна інформація про діяльність університету https://zp.edu.ua/ Навчальний процес за цією освітньою програмою забезпечується наступними інформаційно-навчальними елементами: - доступ до провідних світових наукометричних баз даних Scopus та WoS; - доступ до міжбібліотечного абонементу; - навчально-методичний матеріал підготовлений викладачами (підручники, презентації за лекціями, конспекти лекцій, методичні вказівки до практичних, лабораторних, семінарських занять, курсового проєктування тощо) як у паперовому, так й в електронному вигляді; - інформаційні ресурси бібліотеки НУ «Запорізька політехніка» http://www.zntu.edu.ua/naukova-biblioteka (періодика, монографії, навчальні посібники, підручники, словники, тощо), які сформовані відповідно до предметної сфери та сучасних наукових тенденцій; - система дистанційного навчання Moodle, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів з дисциплін освітньої програми, тестових завдань, відеоматеріалів та інших інформаційних складових навчального процесу; - необмежений доступ до мережі Internet. Методичний матеріал за освітньою програмою періодично оновлюється та адаптується з урахуванням цілей освітньої програми та сучасних тенденцій розвитку галузі. Університет має доступ до волоконно-оптичної мережі «Уран», що забезпечує оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробку для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, функціонування електронних бібліотек, проведення телеконференцій тощо.
Національна кредитна мобільність: На підставі договорів про співпрацю між вітчизняними закладами вищої освіти, а також може бути реалізована здобувачем вищої освіти з власної ініціативи, на основі індивідуальних запрошень. Порядок організації програм академічної мобільності регламентується «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка».
https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichn u_mobilnist.pdf
Міжнародна кредитна мобільність: На основі двосторонніх договорів між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти країн-партнерів. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках програми кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , а також інших міжнародних програм.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf
Міжнародна кредитна мобільність: На основі двосторонніх договорів між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти країн-партнерів. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках програми кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , а також інших міжнародних програм.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Можливе на загальних умовах, після опанування курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/uploads/dept_inter/pol_pro_org_naboru_ta_navch_inozemtsiv.pdf
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здобувачів вищої освіти здійснюється у вигляді публічного захисту кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання складної задачі матеріалознавства з використанням експериментальних методів матеріалознавчих досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена шляхом розміщення на офіційному сайті закладу вищої освіти або структурного підрозділу або в репозиторії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здобувачів вищої освіти здійснюється у вигляді публічного захисту кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання складної задачі матеріалознавства з використанням експериментальних методів матеріалознавчих досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена шляхом розміщення на офіційному сайті закладу вищої освіти або структурного підрозділу або в репозиторії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання складної задачі матеріалознавства з використанням експериментальних методів матеріалознавчих досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена шляхом розміщення на офіційному сайті закладу вищої освіти або структурного підрозділу або в репозиторії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здобувачів вищої освіти здійснюється у вигляді публічного захисту кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання складної задачі матеріалознавства з використанням експериментальних методів матеріалознавчих досліджень, математичного та/або комп’ютерного моделювання. Кваліфікаційна робота магістра не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена шляхом розміщення на офіційному сайті закладу вищої освіти або структурного підрозділу або в репозиторії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.