| Спеціальність | 131 Прикладна механіка |
|---|---|
| Освітній ступінь | Бакалавр |
| Підрозділ | Інженерно-фізичний факультет |
| Випускова кафедра | Кафедра «Машини і технологія ливарного виробництва» |
| Тип диплому та обсяг освітньої програми | Диплом бакалавра, одиничний: – на базі повної загальної середньої освіти – 240 кредитів ЄКТС – на базі освітнього ступеня «молодший бакалавр» (ОКР «молодший спеціаліст») – 120-180 кредитів ЄКТС, заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати не більше ніж 120 кредитів ЄКТС, отриманих у межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста |
| Кваліфікаційний рівень / цикл | QF-EHEA – перший цикл / EQF-LLL – 6 рівень; НРК України – 6 рівень. |
| Обмеження щодо форм навчання | Відсутні |
| Кваліфікація в дипломі | Бакалавр з прикладної механіки |
| Передумови вступу | Наявність повної загальної середньої освіти, освітнього ступеня «молодший бакалавр» (ОКР «молодший спеціаліст»). |
Забезпечити набуття здобувачами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання, необхідних для виконання професійних завдань, обов’язків прикладного характеру; здатності до виробничої та професійної діяльності, а також інших соціально важливих навичок (soft skills). В професійному контексті – це підготовка фахівців з механічної інженерії, які володіють сучасним мисленням; теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для розв’язання завдань предметної області діяльності з використанням сучасних уявлень технологічних процесів; вміють генерувати, аналізувати та прогнозувати роботу ливарного обладнання; знають основи технологічного і комп’ютерного проєктування устаткування, та роботу обладнання ливарного виробництва.
Предметна область освітньої програми: - об’єкт діяльності: конструкції, машини, устаткування, механічні і біомеханічні системи та комплекси, процеси їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації;
- цілі навчання: професійна інженерна діяльність в галузі проектування, виробництва та експлуатації технічних сис-тем, машин і устаткування, робототехнічних засобів та комплексів, розробки технологій машинобудівних виробництв;
- теоретичний зміст предметної області: загальні закони теоретичної механіки та їх прикладні застосування, теоре-тичні засади конструювання машин, технологій машинобудівних виробництв, механіки рідини і газів, деталей машин і конструкцій, прогнозування експлуатаційних властивостей технічних систем;
- методи, методики та технології: фізико-математичні ме-тоди розрахунку статики, динаміки та стійкості елементів і конструкцій; аналітичні, чисельні та алгоритмічні методи моделювання кінематики та динаміки машин, аналізу на-пружено-деформованого стану елементів конструкцій; ме-тодики проектування, контролю, дослідження, розробки технологій виготовлення і складання елементів машин та конструкцій; інформаційні технології в інженерних дослі-дженнях, проектуванні і виробництві; методи та засоби числового програмного керування технологічного обладнання; технології автоматизованих машинобудівних виробництв;
- інструменти та обладнання: верстати, інструменти, технологічні та контрольні пристрої, контрольно-вимірювальні засоби, системи числового програмного керування, приводи верстатних та робото-технічних систем.
Орієнтація освітньої програми: Освітня програма базується на сучасних знаннях про устаткування ливарного виробництва, та орієнтована на розробку нового обладнання для сучасних технологій виробництва виливків із різних металів і сплавів.
Основний фокус освітньої програми: Загальна вища освіта в галузі механічної інженерії. Спеціалізація «Обладнання та технології ливарного виробництва». Підготовка фахівців для інженерної та виробничої діяльності в галузі механічної інженерії з акцентом на конструкції машин, устаткування, механічних систем та комплексів, процесів їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації в ливарному виробництві.
Особливості програми: Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Випускники програми володіють сучасним інженерним мисленням і навичками необхідними для розв’язання спеціалізованих задач в галузі обладнання ливарного виробництва, здатні виконувати професійну та виробничу діяльність, володіють іншими соціально важливими навичками (soft skills).
Орієнтація освітньої програми: Освітня програма базується на сучасних знаннях про устаткування ливарного виробництва, та орієнтована на розробку нового обладнання для сучасних технологій виробництва виливків із різних металів і сплавів.
Основний фокус освітньої програми: Загальна вища освіта в галузі механічної інженерії. Спеціалізація «Обладнання та технології ливарного виробництва». Підготовка фахівців для інженерної та виробничої діяльності в галузі механічної інженерії з акцентом на конструкції машин, устаткування, механічних систем та комплексів, процесів їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації в ливарному виробництві.
Особливості програми: Поєднання теоретичної та практичної підготовки на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Випускники програми володіють сучасним інженерним мисленням і навичками необхідними для розв’язання спеціалізованих задач в галузі обладнання ливарного виробництва, здатні виконувати професійну та виробничу діяльність, володіють іншими соціально важливими навичками (soft skills).
Придатність до працевлаштування: Можуть займати первинні посади інженерні та керівні (низового управлінського персоналу без вимог до стажу), передбачені Національним класифікатором професій (ДК 003:2010): 3115 – технічний фахівець в галузі механіки, наприклад 3115 – механік; механік виробництва; механік з ремонту устаткування; технік з експлуатації та ремонту устаткування; технік-технолог (механіка) та інші в рамках одержаної професійної спеціалізації. Також посади промислових підприємств, проєктно-конструкторських та дослідних організацій, профіль або окремі напрямки діяльності яких, відповідають одержаній професійній спеціалізації бакалавра.
Подальше навчання: Мають право продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікації в системі післядипломної освіти.
Подальше навчання: Мають право продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікації в системі післядипломної освіти.
Викладання та навчання: Студентоцентроване, проблемно-орієнтоване навчання, вільний вибір дисциплін, ініціативне самонавчання. Технології очного, змішаного та дистанційного навчання (онлайн – Zoom, BigBlueButton, електронного – Moodle, E-mail, мобільного – Viber, Telegram) та інших.
Лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття; навчальні, ливарні та комп’ютерні практикуми; виконання курсових робіт та проєктів, з можливістю консультацій з викладачем. Самостійна робота з методичним забезпеченням дисциплін та ініціативна самостійна робота. Практична підготовка на підприємствах роботодавців та інших стейкхолдерів. Керівництво та консультування при виконанні випускної кваліфікаційної роботи.
Оцінювання: Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубі-жний контроль; модульний контроль; семестровий (підсум-ковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний ек-замен; електронне або письмове тестування; захист курсового проєкту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для іспитів, диференційованих заліків, курсових проєктів/робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано - не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумко-вого контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компонента. Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зарахова-но» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою.
Оцінювання: Основні види контролю: поточний контроль; поточний рубі-жний контроль; модульний контроль; семестровий (підсум-ковий) контроль; державна атестація здобувачів вищої освіти. Форми контролю: письмове або усне опитування; контрольна робота; залік; диференційний залік; письмовий або усний ек-замен; електронне або письмове тестування; захист курсового проєкту (роботи) на засіданні фахової комісії; публічний захист випускної кваліфікаційної роботи, з попередньою обов’язковою перевіркою на плагіат. Оцінка підсумкового контролю визначається за 100-бальною шкалою (для іспитів, диференційованих заліків, курсових проєктів/робіт, звітів з практики) або за двобальною шкалою «зараховано - не зараховано» (для заліків). Оцінка підсумко-вого контролю може враховувати результати поточного та проміжного (рубіжного) контролю у порядку, визначеному програмою освітнього компонента. Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зарахова-но» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою.
| Тип компетентності | Найменування |
|---|---|
| Інтегральна компетентність: | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в прикладній механіці або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. |
| Загальні компетентності (ЗК): | ЗК1 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу | ЗК2 Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності | ЗК3 Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми | ЗК4 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях | ЗК5 Здатність працювати в команді | ЗК6 Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків | ЗК7 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями | ЗК8 Здатність спілкуватися іноземною мовою | ЗК9 Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій | ЗК10 Навички здійснення безпечної діяльності | ЗК11 Здатність діяти соціально відповідально та свідомо | ЗК12 Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел | ЗК13 Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт | ЗК14 Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні | ЗК15 Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя | ЗК16 Здатність до міжособистісної взаємодії, діяти по громадянські свідомо та соціально відповідально, розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсяк-денному житті, порівнювати розвиток української культури з розвитком культур інших народів світу, зокрема культур За-хідної Європи, орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, вміти дати їм об’єктивну оцінку та на-уково обґрунтовану характеристику, змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам’ятки, а також володіти основними елементами культур-ного етикету та виявляти свою всебічну обізнаність в питан-нях української культури. |
| Фахові компетентності спеціальності (ФК): | Фахові компетентності зі спеціальності: |
| ФК1 Здатність аналізу матеріалів, конструкцій та процесів на основі законів, теорій та методів математики, природничих наук і прикладної механіки | |
| ФК2 Здатність робити оцінки параметрів працездатності матеріалів, конструкцій і машин в експлуатаційних умовах та знаходити відповідні рішення для забезпечення заданого рівня надійності конструкцій і процесів, в тому числі і за наявності деякої невизначеності | |
| ФК3 Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів | |
| ФК4 Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації | |
| ФК5 Здатність використовувати аналітичні та чисельні математичні методи для вирішення задач прикладної механіки, зокрема здійснювати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість в процесі статичного та динамічного навантаження з метою оцінки надійності деталей і конструкцій машин | |
| ФК6 Здатність виконувати технічні вимірювання, одержувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань | |
| ФК7 Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (СЛІУ), виробництва (САМ), інженерних досліджень (САЕ) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки | |
| ФК8 Здатність до просторового мислення і відтворення просторових об’єктів, конструкцій та механізмів у вигляді проекційних креслень та тривимірних геометричних моделей | |
| ФК9 Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів | |
| ФК10 Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук | |
| Додаткові фахові компетентності, які визначені за освітньою програмою: | |
| ФК11 Здатність управляти фізико-хімічними явищами, перебігом ливарних процесів, та технологією виробництва чорних та кольорових металів в різних металургійних агрегатах | |
| ФК12 Здатність використовувати сучасне обладнання для зміни хімічних, фізико-механічних властивостей та структури чавунів, сталей, кольорових сплавів, мати уявлення про взаємодію розплавів з футеровкою печей, флюсами і навколишнім середовищем, вміти рафінувати та модифікувати | |
| ФК13 Здатність використовувати залежності між будовою, структурою і властивостями металів і сплавів, їх термічною обробкою для отримання якісних виливків та ефективно використовувати для цього наявне обладнання | |
| ФК14 Здатність аргументувати вибір ливарного обладнання, методу лиття на основі аналізу вимог до виливків, розробляти технологічні процеси виробництва, як традиційними, так і спеціальними методами формоутворення і лиття | |
| ФК15 Здатність проєктувати і розробляти ливарне обладнання та технологію, робити технологічні розрахунки елементів ливарної форми та креслення модельної оснастки, у тому числі в умовах невизначеності | |
| ФК16 Здатність вибирати технологію виготовлення, розуміти робочий процес та конструкцію обладнання, для виготовлення різноманітної ливарної оснастки, усвідомлювати перспективи розвитку автоматизації виробництва оснастки | |
| ФК17 Здатність пошуку і обґрунтування сучасних вогнетривких матеріалів, методів, пристроїв, оснастки, устаткування для механізації та автоматизації виробничих процесів, що забезпечують високопродуктивне, екологічне і ресурсозберігаюче виробництво якісної ливарної продукції | |
| ФК18 Здатність організації проєктних робіт, аргументувати вибір металургійних печей, ливарного обладнання в поєднанні з відповідним технологічним процесом виробництва виливків, проектувати конструктивні вузли обладнання | |
| ФК19 Здатність орієнтуватися в основних різновидах та алгоритмах проведення технічного обслуговування, ремонтів ливарного обладнання, знання методів та засобів підвищення надійності та працездатності обладнання | |
| ФК20 Навички практичної експлуатації, діагностики та ремонту ливарного обладнання, використання фахових знань в промислово-виробничих умовах |
| Тип результату | Найменування | Програмні результати навчання зі спеціальності: | Основні програмні результати навчання зі спеціальності: |
|---|
| РН1 вибирати та застосовувати для розв’язання задач прикладної механіки придатні математичні методи |
| РН2 використовувати знання теоретичних основ механіки рідин і газів, теплотехніки та електротехніки для вирішення професійних завдань |
| РН3 виконувати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість деталей машин |
| РН4 оцінювати надійність деталей і конструкцій машин в процесі статичного та динамічного навантаження |
| РН5 виконувати геометричне моделювання деталей, механізмів і конструкцій у вигляді просторових моделей і проекційних зображень та оформлювати результат у виді технічних і робочих креслень |
| РН6 створювати і теоретично обґрунтовувати конструкції машин, механізмів та їх елементів на основі методів прикла-дної механіки, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, стандартних методик розрахунку деталей машин |
| РН7 застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам |
| РН8 знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, обробки інформації та результатів експериментальних досліджень |
| РН9 знати та розуміти суміжні галузі (механіку рідин і газів, теплотехніку, електротехніку, електроніку) і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми |
| РН10 знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування і експлуатації приводів верстатного і робототехнічного обладнання |
| РН11 розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним обладнанням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики |
| РН12 навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (СЛІУ), підготовки виробництва (САМ) та інженерних досліджень (САЕ) |
| РН13 оцінювати техніко-економічну ефективність виробни-цтва |
| РН14 здійснювати оптимальний вибір обладнання та ком-плектацію технічних комплексів |
| РН15 враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності |
| РН16 вільно спілкуватися з професійних питань усно і письмово державною та іноземною мовою, включаючи знання спеціальної термінології та навички міжособистісного спілкування |
| Додаткові програмні результати навчання, які визначені за освітньою програмою: |
| РН17 знати і розуміти основи ливарного виробництва якісних виливків із чорних та кольорових металів і сплавів |
| РН18 вміти управляти фізико-хімічними явищами, перебі-гом ливарних процесів, корегувати технологію виробництва та використовувати необхідне обладнання |
| РН19 вміти проєктувати і розробляти нове обладнання та раціональні технології виробництва різноманітних виливків, робити технологічні розрахунки елементів ливарної форми та креслення модельної оснастки |
| РН20 знати технологію виготовлення, розуміти робочий процес та конструкцію обладнання для виготовлення ливарної оснастки з різних матеріалів |
| РН21 вміти управляти сучасним обладнанням для корегу-вання технології плавки, методів рафінування, хімічного складу, процесів структуроутворення та фізико-механічних властивостей литих виробів із різних сплавів |
| РН22 знати і використовувати залежності між будовою, структурою і властивостями різних металів, режими їх термічної обробки, отримувати необхідні показники якості литих виробів із застосуванням наявного обладнання |
| РН23 застосовувати навички прийняття оптимальних рішень при проєктуванні ливарних цехів, виборі металургійних печей, ливарного та допоміжного обладнання відповідно з технологічним процесом |
| РН24 навички практичного аналізу роботи ливарного обладнання, його технічного обслуговування та ремонту для підвищення експлуатаційної працездатності |
| РН25 здійснювати оптимальний вибір ресурсозберігаючих технологій, засобів автоматизованого керування виробничими процесами та обладнанням ливарного виробництва |
| РН26 готовність до подальшого використання знань з нормативних та вибіркових компонентів, обладнання та технології ливарного виробництва у виробничих умовах з високим рівнем автономності |
| РН27 оволодіти культурологічним понятійно-категоріальним апаратом, розуміти сутність взаємозв’язків, відокремлювати основні закономірності формування та етапи розвитку національної та європейської культури від давнини до сучасності, розпізнавати імена видатних діячів духовної культури людства, надавати характеристику творчій діяльно-сті видатних майстрів мистецтва. |
Кадрове забезпечення: Відповідно до «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (Критерій 6. Людські ресурси), затвердженого Наказом МОН України від 11.07.2019 р. № 977.
Матеріально-технічне забезпечення: Відповідно до «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (Критерій 7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси), затвердженого Наказом МОН України від 11.07.2019 р. № 977.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Відповідно до «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (Критерій 7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси) та (Критерій 9. Прозорість та публічність), затвердженого Наказом МОН України від 11.07.2019 р. № 977. Інформацій ресурс НУ «Запорізька політехніка»: https://zp.edu.ua/kafedra-mashin-i-tehnologiyi-livarnogo-virobnictva
Матеріально-технічне забезпечення: Відповідно до «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (Критерій 7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси), затвердженого Наказом МОН України від 11.07.2019 р. № 977.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення: Відповідно до «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (Критерій 7. Освітнє середовище та матеріальні ресурси) та (Критерій 9. Прозорість та публічність), затвердженого Наказом МОН України від 11.07.2019 р. № 977. Інформацій ресурс НУ «Запорізька політехніка»: https://zp.edu.ua/kafedra-mashin-i-tehnologiyi-livarnogo-virobnictva
Національна кредитна мобільність: На підставі договорів про співпрацю між вітчизняними за-кладами вищої освіти, а також може бути реалізована здобувачем вищої освіти з власної ініціативи, на основі індивідуальних запрошень. Порядок організації програм академічної мобільності регламентується «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка».
https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf
Міжнародна кредитна мобільність: На основі двосторонніх договорів між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти країн-партнерів. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках програми кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , а також інших міжнародних програм.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Навчання іноземних здобувачів вищої освіти проводиться на загальних умовах та базується на принципах засвоєння дисциплін, передбачених навчальним планом освітньої програми. Методика викладання – українською мовою.
Міжнародна кредитна мобільність: На основі двосторонніх договорів між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти країн-партнерів. Індивідуальна академічна мобільність забезпечується з власної ініціативи здобувачів вищої освіти, в рамках програми кредитної мобільності для викладачів та студентів Erasmus + , а також інших міжнародних програм.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти: Навчання іноземних здобувачів вищої освіти проводиться на загальних умовах та базується на принципах засвоєння дисциплін, передбачених навчальним планом освітньої програми. Методика викладання – українською мовою.
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Форма атестації
здобувачів
вищої освіти Атестація здійснюється у формі публічного захисту
кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Вимоги до кваліфікаційної роботи Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складного спеціалізованого завдання або практичної проблеми прикладної механіки, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів механічної інженерії. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена на офіційному сайті закладу вищої освіти або його підрозділу, або у репозитарії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здійснюється у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складного спеціалізованого завдання або практичної проблеми прикладної механіки, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів механічної інженерії. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена на офіційному сайті закладу вищої освіти або його підрозділу, або у репозитарії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Вимоги до кваліфікаційної роботи Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складного спеціалізованого завдання або практичної проблеми прикладної механіки, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів механічної інженерії. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена на офіційному сайті закладу вищої освіти або його підрозділу, або у репозитарії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Форми атестації здобувачів вищої освіти: Атестація здійснюється у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи.
Вимоги до кваліфікаційної роботи: Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складного спеціалізованого завдання або практичної проблеми прикладної механіки, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів механічної інженерії. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Кваліфікаційна робота має бути оприлюднена на офіційному сайті закладу вищої освіти або його підрозділу, або у репозитарії закладу вищої освіти. Оприлюднення кваліфікаційних робіт, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства.